Історія кафедри

Історія кафедри

Кафедра біофізики була заснована на біологічному факультеті Донецького державного університету в 1995 році на базі кафедри «Проблем штучного інтелекту» (завідувач – доктор технічних наук, професор Шевченко А.І.). 

Продовж 20-років існування кафедра підготувала більш ніж 500 спеціалістів у галузі біофізики та медичної біофізики.

З 2014 р. почався новий етап розвитку кафедри у м. Вінниця. До науково – викладацького складу кафедри  долучилися нові спеціалісти. На кафедрі з’явилися нові наукові напрямки: системна біологія, електрофізіологія та біологія старіння, відповідно до яких були розроблені нові курси.

У зв’язку з тим, що на кафедрі проводяться наукові дослідження і викладаються курси з фізіології людини, з 2019 року кафедра стала називатися кафедрою біофізики і фізіології.

1 липня 2020 року відбулось об’єднання кафедри біофізики та фізіології з кафедрою зоології.

Кафедра зоології була створена у 1965 р. її організатором та першим керівником була доктор біологічних наук, професор Зінаїда Василівна Усова, яка зробила великий внесок у становлення кафедри зоології і біологічного факультету в цілому. У 1968 році під її відкривається аспірантура. Першими аспірантами були Рязанцева А.Е., Скляр В.Е., Панченко О.Б., Ярошенко М.М. Троє з її учнів захистили докторські дисертації. Наукова тематика кафедри торкалася цілого ряду груп безхребетних та мишоподібних гризунів Донецької області. Вже у м. Вінниці після 2014 року склад кафедри поповнився доктором сільськогосподарських наук, професором Павлом Петровичем Бігуном, к. вет. н. Березовським Ігорем Васильовичем, к. с.-г. н. Валентиною Василівною Панько та к.б.н. Кавуном Едуардом Михайловичем, який зараз виконував обов’язки завідувача кафедри. Наукові інтереси кафедри сьогодні розвиваються у кількох нових напрямках: ентомофауна та орнітологія Вінниччини, вивчення видового складу та стану водних екосистем, фізіологічні основи сенсорних систем, аналіз стійкості природних та штучних екосистем до антропогенного навантаження.

По науковій тематиці кафедри, проводилося вивчення цілого ряду груп безхребетних. Одним із перших аспірантів професора З.В. Усової був доктор біологічних наук Микола Миколайович Ярошенко. Його наукові інтереси лежали в області ґрунтової зоології – дослідження кліщів-орибатид і інших ґрунтових мікроартропод. Завдяки його роботі на кафедрі зоології теж була заснована наукова школа.

З  1968 р. Альфред Олексійович Панченко почав вивчати фауну мошок-симулід України і керував науково-дослідною групою з 1968 по 1976 рік. Він був у першому випуску кафедри зоології Донецького державного університету.  Згодом у  1970 року він став завідувачем лабораторії.

Доктор біологічних наук, професор Зінаїда Василівна Усова

Кафедра зоології була створена у 1965 р. Організатором і першим керівником кафедри була доктор біологічних наук, професор Зінаїда Василівна Усова.

У той час кафедра була сформована в наступному складі: зав. каф., проф. Усова З.В., доц. Зайцева Л.В., ст. викладач Кухтіна А.П., доц. Кара Ю.М, ст. викладач доцент Харченко В. І., зав. лабораторією, асистент – старший викладач Панченко А.Б., старший викладач Ходаков В. А., зав. лабораторією – асистент Фролков В.М. Кафедра готувала фахівців вищої кваліфікації за фахом «Ботаніка і зоологія» на денному, заочному та вечірньому відділеннях.

З.В. Усова зробила великий внесок у становлення кафедри зоології і біологічного факультету вцілому. Вона керувала кафедрою з 1965 по 1982 рік, була також деканом біологічного факультету з 1966 по 1971 рік. Нею була створена наукова школа з вивчення кровосисних комах і кліщів. Основні її наукові праці були присвячені вивченню фауни, систематики та екології кровосисних мошок України. Під її керівництвом були організовані й проведені експедиції з метою збору фауністичного матеріалу на Чорному, Білому, Баренцевому та Японському морях, на Далекому Сході, в Бурятії.

З 1968 р при кафедрі було відкрито аспірантуру під керівництвом проф. Усовой З.В. Її першими аспірантами були Рязанцева А.Е., Скляр В.Е., Панченко О.Б., Ярошенко М.М.

Під час роботи Усової З.В. було підготовлено понад 300 дипломних і магістерських робіт; 23 кандидатські дисертації. Троє з її учнів захистили докторські дисертації, це М.М. Ярошенко, В.М. Каплич, Є.Б. Сухомлин.

На фото: Є.Б. Сухомлин з учнями, 1983 рік. Зліва направо, верхній ряд: В.М. Каплич, А.П. Зінченко, Н.Д. Базарова, В.А. Буллі, Т.Л. Савуст’яненко, А.Б. Панченко, А.М. Макаренко; нижній ряд: Є.Б. Сухомлин, М. Масці, З.В. Усова, М.М. Ярошенко, Р.Д. Семушина.

Дослідженням ектопаразитів мишоподібних гризунів Донецької області займався В.Є. Скляр, який до 1975 р. працював на кафедрі асистентом.

З 1969 по 1976 рр. до кафедри пр група генетиків в складі доцентів Соколова І.Д., Ненашева Г.А., ст. викладача Петрова А.П. і зав лабораторією Плотникова В.А., які в подальшому перейшли на кафедру ботаніки.

Традиції вивчення кровосисних комах, що мають важливе медико-ветеринарне значення, продовжили учні З.В. Усової. Після закінчення аспірантури й захисту кандидатської дисертації на кафедрі тривалий час працювала Алла Єфремівна Рязанцева, член Українського ентомологічного товариства й товариства паразитологів України. Алла Єфремівна працювала над вивченням фауни, сезонної динаміки, біології кровосисних комарів, займалася питаннями охорони рідкісних і зникаючих видів комах Донбасу. А. Рязанцевою був розроблений оригінальний метод визначення видів комарів, що мають епідеміологічне значення. Як талановитий і ерудований викладач вона працювала також і за кордоном (Куба).

Тематика наукових праць викладачів кафедри традиційно стосувалася не тільки території південного сходу України. Вивченням фауни й екології мошок Закарпаття займався О. Б. Панченко.

Завдяки успішному вивченню мошок, школа симулідологів у Донецьку отримала визнання й популярність як у колишньому СРСР, так і далекому зарубіжжі. Для підготовки фахівців до кафедри зоології були прикомандировані аспіранти з Далекого Сходу, Узбекистану, Туркменії, Азербайджану, Білорусі. Направляв своїх аспірантів і Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена у м. Київ та Московський педагогічний інститут. Спеціалістами симулідологами кафедри описано 10 нових для науки видів.

У зв’язку з окупацією м. Донецьк біологічний факультет переїздить у м. Вінницю. Велику організаційну роботу по відтворенню кафедри проводить Овчинникова Юлія Юріївна, яка з жовтня 2016 р. по серпень 2019 р виконувала обов’язки декана біологічного факультету. Коло наукових інтересів Ю.Ю. Овчинникової традиційне для кафедри – екологічні дослідження та вивчення ентомофауни ґрунтів.

У м. Вінниці склад кафедри поповнився д.с.-г.н., професором Бігуном Павлом Петровичем, к.вет.н. Березовським Ігорем Васильовичем, к.с.-г.н. Панько Валентиною Василівною та к.б.н. Кавуном Едуардом Михайловичем, який зараз виконує обов’язки завідувача кафедри.

З квітня 2019 р. на кафедрі працює Альгімантас Паулаускас доктор біологічних наук, професор кафедри зоології. Професор, університету Вітовта Магнуса.

З вересня 2019 р. кафедра зоології та екології була перейменована на кафедру зоології.

З 1 липня 2020 року об’єднана з кафедрою біофізики та фізіології.

Натепер основними завданнями діяльності кафедри є:

– надання якісних освітніх послуг відповідно до освітніх стандартів і норм, що реалізують вимоги до змісту вищої освіти та формування доступних умов навчання для кожного студента;
– здійснення ефективної освітньої діяльності та модернізації навчально-виховного процесу з метою підвищення фахової компетентності випускників ЗВО;
– формування якісної структури кадрового забезпечення кафедри,забезпечення високої якості викладання навчальних дисциплін викладачами кафедри;
– забезпечення інноваційного (освітня і науково-дослідна діяльність) розвитку кафедри;
– формування на кафедрі наукової школи та забезпечення її визнання у науковій спільноті,залучення здобувачів вищої освіти до науково-дослідної роботи;
– формування ефективних форм партнерства як із вітчизняними, так і закордонними освітніми закладами.
– використання результатів науково-дослідної роботи у навчальному процесі;
– налагодження наукових зв’язків на регіональному,державному та міжнародному рівнях;
– посилення конкуренції на ринку освітніх послуг шляхом підвищення якості підготовки фахівців у відповідності до вимог ринку праці,
використання сучасних форм і методів проведення профорієнтаційної роботи, в тому числі, через мережу Internet, для залучення потенційних абітурієнтів до навчання на освітні програми, які реалізуються кафедрою і факультетом.